Вирішив випробувати сьогодні радіальні маршрути для комфортного доїзду на роботу. Мені потрібно доїхати із Джорджа Вашингтона на Привокзальну (до Костелу). Вирішив скористатись маршрутами 47а та 2а.
Очікування на 47а – 9 хв. Досить непоганий час – терпимо. В маршрутці за одну зупинку від кінцевої – лише пару людей. (Виїхав я десь перед десятою, не самий час пік.) На протязі всієї дороги мав можливість сидіти і читати з Кіндла. Це плюс. Таки можна відчути себе людиною.
Проїзд до центру (площа Галицька) – 36 хв. Це довго. Дуже довго. І найбільше з цього часу забирає власне коло по центру…
Очікування на 2а – 3,5 хв. На Площі Галицькій 2а під’їхала майже відразу. Обстановка в салоні – майже така ж. Можна по людськи проїхати до потрібної зупинки.
Проїзд до Костелу – 19 хв. І знову проїзд кола по центру і виїзд з центру займав левову (який збіг?) частку часу.
Проїзд в сумі – 58,5 хв. Це жесть. Це дуууууужжее довго. Якшо додати час очікування 47а, час для добирання від і до зупинки то вийде ще +28 хв, в сумі 1,5 год на добирання на роботу!!11.. (Для мене час до зупинки трохи суттєвий. Коли таки була одна маршрутка яка йшла по пасічній від кольца на зеленій – той час мав шанс скоротитись, але добрі дяді маршрутчики рішили, шо на тому відрізку мало пасажирів і забили там їздити – поїхали по Вашингтона, де їздять ще мільйон маршруток.)
Раніше їхав 50-ою, канонічною, новою, яка їхала по маршруту до привокзальної через пасічну, мечнікова, зелену, вітовського, бандери – це займало 35 хв. І це не найпряміший маршрут. Потім 50 раптом стала їхати як колишня 21. Пасічна, Личаківська, Підвальна, Чорновола, Бомба, Варшавська, Рясне. Тільки трохи маршрут змінила, а так все те саме.
До того їздив колишньою 53-ою. Нею їхав від 30 хв., з корками правда і до 50 хв. Зате у вихідні і якщо водії наввипередки змагались із 29, то і за всі 25 хв.
І що ми маєм тепер? Множимо час на два. Правда пробок таки менше. Їздити можна досить комфортно. Але годину на добирання від Батальної до Привокзальної????!! Це жесть, панове.
Ну і ще комплект львіських вуличок. В центрі, із тьмою машин, припаркованих на всіх можливих узбіччях, переходах, виїздах, зупинках, поворотах, дуже складно їхати величезними автобусами. Плюс ніхто особливо не хоче їх пропускати, бо далі вони в силу технічних і дорожних обмежень рухаються дуже повільно.
В той же час старі добрі Богдани з Еталонами були дуже маневреними в центрі. І якби раптом збільшили кількість машин в час пік, то може вони б і не були такими набитими.
Ну і так – вивести 90% маршруток з центру це таки хороша ідея. Відразу зникло 80% причин пробок.
Висновки для себе. Транспортна реформа у Львові на всі 90% суцільний фейл. Процес зміни системи і слідкування за дотриманням умов перевезень були організовані бездарно. Все змінили раптово, без будь-яких оголошень в маршрутках, на зупинках. Маршрути були віртуальними – водії їздили як завгодно. Навіть офіційні зміни в маршрутах відбуваються із неймовірною частотою і неймовірними сюрпризами (50-ий маршрут, привіт!). Питання хто винен і де його знайти? Важко сказати. Як кажуть бабки – Сталіна на них треба. Ну і я, як розробник, вибрав би ітеративний підхід до зміни транспортної системи, в кілька етапів, а не робив би все і зразу, без якихось досліджень. У випадку з кількома ітераціями більшості проблем можна було б уникнути.
Отаке моє фе. Поки їдем на машині – 30 хв замість 1,5 год в дорозі….