Кредитно-дебетна платіжна картка – менше пластику, кліків і більше задоволених користувачів

Існує два основних підходи до користування платіжними картками. Дебетний – коли на карту регулярно потрапляють гроші, зазвичай заробітна плата, і далі вони списуються аж до нуля, або постійно залишаючись “в плюсі”. Багато банків нараховують відсотки на залишок на такій картці. Інший спосіб – кредитний – коли на карті зазвичай нуль, покупки робляться “в мінус”, а потім заборгованість погашується в так званий грейс період або за неї сплачуються відсотки в наступні місяці, разом з поверненням використаної суми частинами.

Які переваги в даних способів використання карток? Чи варто заводити дві картки, щоб мати переваги обох? Може є спосіб їх поєднати? Читаємо далі під катом.

 

Отже, спочатку про більш консервативний спосіб – дебетні картки. Давним давно (15+ років тому?) в Україні завдяки старанням одного великого банку, до якого, зрештою, приєднувались й інші менш амбіційні банки, люди почали отримувати перші дебетні картки, на які роботодавці зараховували зарплати працівників. Недовіра до банків і любов до готівки часто призводили до того, що в день зарплати до нечисленних банкоматів вистроювались черги по 100500 людей, які повністю знімали з карток місячну зарплату…

Так чи інак це був прорив, бо люди почали користуватись картками, а коли можливості зняти готівку вже і негайно з банкомату не було – доводилось пробувати новий спосіб розрахунків – оплата в торговій точці платіжною карткою. З часом отих знімань під нуль ставало менше, черги до банкоматів рідшали, поступово в супермаркетах на людину з карткою перестали дивитись як на дивака.

Таке використання картки можна назвати “дебетним”, хоча багато які банки, як от Приват, все одно видавали людям кредитні картки з якимось мінімальних кредитним лімітом або можливістю його отримати.

Перевагою власне дебетного користування, окрім загальних переваг карток, є можливість знімати свої кошти в банкоматі без додаткової комісії – або безкоштовно, або з комісією 0,5-1,5% залежно від банку і банкомату. Також є можливість переведення власних коштів, яке загалом прирівнюється до того ж виведення коштів з системи, без додаткової комісії за кредитні кошти – або безкоштовно або за невелику комісію 0,5-1%.

Остання важлива особливість карткового рахунку, який перебуває “в плюсі” – можливість отримання відсотків на залишок. В monobank наприклад це цілих 10%.

Для чого ж тоді кредитна картка і можливість користування кредитним лімітом? Все дуже просто – в першу чергу через таку річ як “грейс період” – це період від одного до двох місяців безкоштовного користування кредитними коштами від вашого банку. Тобто вам більше не потрібно наперед і з запасом закидувати на вашу картку кошти, щоб мати можливість нею розраховуватись – ви витрачаєте скільки треба, а в кінцевий термін оплати заборгованості вносите рівно стільки, скільки потрібно для безвідсоткового користування кредитом. В цей час ваші гроші можуть працювати на вас – на депозиті, можливо з вільним поповненням/зняттям коштів, а може й на дебетній карті із депозитними властивостями.

Вигода очевидна – ви користуєтесь кредитними коштами, а банк платить вам відсотки по ваших власних коштах! Можна звичайно вийти і за грейс період, але в такому разі використання кредитних коштів не безкоштовне і коштує не так і мало – від 3% в Credit Agricole і до 4% у деяких специфічних банків – в місяць. Тобто не менше 36% річних. Ну але якщо потреба є і гроші потрібні вже і негайно – послугою можна скористатись.

За рахунок таких немалих відсотків банки зацікавлені видавати якомога більше кредитних карток і стимулювати клієнтів користуватись кредитними коштами – взамін даючи можливість користуватись безвідсотковим грейс періодом.

Це була основна перевага, але є неприємні недоліки, яких просто так не уникнути через природу кредитних карток. Перш за все “виведення коштів з системи”, якщо таке виведення відбувається саме “в мінус”, – чи то через банкомат чи переказом на іншу картку чи навіть створюючи платіжне доручення для оплати якогось рахунку – з власника карткового рахунку знімається додаткова комісія – зазвичай це цілих 4%!

(Зроблено це, очевидно, для уникнення манімуляцій із “безкоштовним кредитом”, коли людина може отримати кошти на весь свій кредитний ліміт, який може досягати 100 000 грн і на період грейсу розмістити їх на депозит, потім повернути назад і дію повторювати до безкінечності – вічний профіт при мінімумі зусиль!)

І це дуже неприємний нюанс. Наприклад картка monobank, разом з їх чудовим додатком привчила велику аудиторію користуватись власне кредитним лімітом з пільговим періодом, щоб мати можливість ефективно використовувати свої кошти. І якщо комунальні послуги можна оплачувати в рахунок кредитних коштів без комісії, то якщо є потреба заплатити, скажімо, за садок, то з цієї суми буде вирахувано 4%, що для більших платіжок не така і мала сума. Відповідно для переказів коштів з картки на картку, яке в монобанку реалізовано супер-зручно, також застосовується комісія 4% на кредитні кошти.

Як же бути? Дебетна, щоб мати можливість переказувати кошти без комісії? Чи кредитна, щоб користуватись коштами банку, притримуючи свої?

Насправді вирішення є і зараз – завести дві картки (або картку і депозит) – одна для примноження коштів, інша – для розрахунків в рахунок кредитного ліміту. Раз в місяць з “плюсової” карти перекидувати необхідну суму на “мінусову”. Рішення цілком робоче, хоча й вимагає додаткових рухів кожного місяця… А у випадку з monobank – банку взагалі не поталанило, оскільки один клієнт там може мати лише одну карту, то це або кредитна або дебетна, а інша картка відкривається в іншому банку…

Чи є альтернатива? Інколи задумуюсь над цим питанням. Ми живемо в сучасному технологічному світі, ми живемо в країні з одним з найрозвиненіших фінтек ринків – невже немає іншого шляху? Очевидна, на перший погляд, відповідь – дозволити клієнтам завести ще одну, дебетну, карту – і всі проблеми вирішено, але це аж ніяк не позбавляє нас тих самих зайвих тапів чи кліків, щоб перекидувати гроші туди-сюди і робити це вчасно. Зайвий пластик в гаманці – теж зміна так собі.

А може піти іншим шляхом? Що як об’єднати два види карток в одну? Що як дозволяти розраховуватись кредитними коштами і водночас “знімати” в банкоматі свої власні кошти?

Що таке картка, яким чином вона функціонує? Якщо спростити все, що відбувається “під капотом”, то, по факту, кожна картка – це рахунок, який при відкритті картки має баланс 0,00 грн. Далі при поповненні картки сума збільшується, а при витратах, відповідно, зменшується.

В цьому плані вредитна і дебетна картки працюють однаково – механіка точно та сама – сума на рахунку то збільшується, то зменшується. Різниця тільки в тому, що якщо це власне дебетна картка, то залишок по ній не може піти нижче нуля. (Насправді інколи може, але це зовсім інша історія…)

В той же час в кредитної карти з’являється таке поняття як кредитний ліміт – саме та сума, в межах якої картка може “йти в мінус”. Часто банки навіть показують залишок по карті як суму цього кредитного ліміту і власних коштів. Наприклад, якщо ліміт 10 000 грн і у вас 5 000 грн власних коштів, то залишок буде відображено як 15 000 грн – тобто на максимальну суму, яку ви можете витратити.

Отож. Що якщо ці властивості поєднати? Нова карта буде мати два баланси – один для кредитних коштів, який завжди менше 0, інший – для власних коштів, який, відповідно – завжди в плюсі.

При розрахунках все стає не надто складно – якщо це не “вивід з системи”, як от видача коштів в банкоматі чи переказ на іншу картку, – викорисовуємо в першу чергу кредитні кошти. Якщо ж вам потрібна готівка – в першу чергу викорисовуємо кошти з дебетного рахунку. Я написав “в першу чергу” тому, що кошти мають властивість закінчуватись і якщо кредитного ліміту стає недостатньо – можна скористатись власними коштами. І навпаки – якщо власні кошти закінчились, але вам все ж треба оплатити рахунок – можна скористатись невикористаним кредитним лімітом.

Все просто правда? Але це ще не все – було ж щось про лишні тапи і кліки. Спрощуємо життя клієнтів і надалі: за 2 доби до закінчення грейс періоду автоматично гасимо заборгованість з власних коштів рівно настільки, щоб залишитись в пільговому періоді. Якщо коштів недостатньо – повідомляємо користувача, щоб він мав можливість поповнити картку.

Користувач може також заблокувати певну суму, НЗ, на рахунку з власними коштами, яка не повинна використовуватись для погашення заборгованості, щоб пізніше мати можливість використовувати ці кошти, тому що варість кредитних коштів 3%+ в місяць, а вартість “виведення” коштів – 4%. Хоча якщо подумати все залежить від сум. Якщо відсотки за користування кредитом будуть нараховуватись, наприклад, на 20 000 грн – це складе 600 грн. В той час як зняття, наприклад, 2 000 грн в рахунок кредитних коштів буде коштувати 80 грн. Ліміт варто робити тільки, якщо суми на рахунку з власними коштами недостатньо для погашення заборгованості повністю – в такому випадку на тіло кредиту й так буде нараховано відсотки.

Для мене, як клієнта банку, така картка була б ідеальним продуктом – я міг би робити все те, що роблю зараз доклавши зусилля, близькі до 0. Як бонус для банку – я б не тримав “дебетної” картки чи депозиту в іншому банку – всі мої кошти були б потенційно в одному банку.

А що ж для банку? Так, при такій схемі, мабуть, менше людей “попадали” б у відсотки за невчасно погашену в грейс період заборгованість – і прибутки за користування кредитними коштами гіпотетично мали б зменшитись. Але чи не користуються таким сценарієм і зараз більшість користувачів того ж монобанку? Чи користуються для цього картами інших банків? Моя здогадка – відповідь на обидва питання ствердна. І за рахунок цього банк може потенційно втрачати немалу грошову масу. А при створенні такої універсальної карти міг би явно залучити  більше коштів клієнтів.

Оцінку такому підходу, звичайно, робити банкам – наскільки це для них вигідно, наскільки це можливо технічно і наскільки можливо за наявної законодавчої бази, але моя думка – клієнт, освічений фінансово клієнт, був би тільки задоволений.

P. S. Відправляю лінк на пост в групу бетатестерів monobank – поділюсь коментарями представників банку в апдейті до статті.

P. P. S. Якщо вас зацікавила картка монобанку – можете зареєструватись і отримати картку за допомогою реферального лінку – 50 грн вам і мені за реєстрацію і фактичне отримання картки. Якщо шкода коштів банку на реферальні виплати – можна загуглити monobank в Інтернеті і зробити все самому.

ОНОВЕННЯ 08.01.2019: Як підказують в групі монобанку на ринку вже є принаймні одна кредитно-дебетна карта – Weekendcard. Дана картка має 4 дебетних рахунки – по одному на валюту і один кредитний.

Ділись:

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *